План-конспект уроку з основ здоров’я у 8 класі.

Тема. Викрадення дітей і торгівля ними. Безпритульність. Залучення до небезпечних видів бізнесу і найгірших видів праці.

Мета. Сформувати поняття про безпритульність, викрадення дітей і торгівля ними.

Ознайомити школярів із причинами виникнення безпритульності, небезпечними видами бізнесу і найгіршими видами праці

Розвивати знання про небезпеку спілкування із незнайомими людьми.

Виховувати у дітей почуття гідності та відповідальності за свою поведінку.

Обладнання та матеріали: тематичні фотографії; вирізки із газет, журналів; Конвенція ООН про права дитини; ситуативні завдання.

Базові поняття: викрадення дітей, сексуальна експлуатація, дитяча проституція, секс-туризм, безпритульність.

Тип уроку: комбінований.

Метод: бесіда.

Хід уроку:

                                 I.  Організаційний момент.

                              II.  Перевірка домашнього завдання.

Фронтальне та індивідуальне опитування учнів.

1. Назвіть основні причини виникнення повені.

2. Перебуваючи у магазині, ви почули завивання сирен та переривчасті гудки підприємств. Що це означає і якими будуть ваші дії ?

3. Під час гри Оксанка впала і поранила руку. Із рани тече кров. Складіть алгоритм надання допомоги дівчинці.

                           III.  Мотивація навчальної діяльності.

Важко переоцінити значення сім’ї в житті кожної дитини.Саме в сім’ї закладаються моральні та етичні основи. Міцна сім’я в умовах економічної і соціальної нестабільності в Україні повинна стати надійним притулком для дитини. Але, на жаль, як свідчать соціологічні дослідження, щорічно виявляється близько 12 тис. дітей кинутих батьками, 50 тис., які залишилися без піклування батьків.

Тож на сьогоднішньому уроці ми поговоримо з вами про небезпеки які чекають на дітей, котрі опинилися на вулиці.

                           IV.  Повідомлення теми та мети уроку.

(Тема записується на дошці).

Тема. Викрадення дітей та торгівля ними. Безпритульність. Залучення до небезпечних видів бізнесу і найгірших видів праці.

(Мета повідомляється учням).

                              V.  Вивчення нового матеріалу.

Україна і світове співтовариство неодноразово віддавало пильну увагу забезпечення правового захисту дітей. Відповідно Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 жовтня 1989 року, кожна дитина (людина віком до 18 років) має право на повний захист усіх своїх прав. Але через соціальні, економічні, політичні зміни в Україні збільшилася дитяча безпритульність і бездоглядність.

Серед багатьох небезпек, які чекають на підлітків, найстрашніша-викрадення дітей.

Слово «викрадення» означає-крадіжка. Викрадення дитини або «кіднепінг» (від англійського слова-викрадати) – це приховане або відкрите, можливо, шляхом обману, заволодіння дитиною з подальшим обмеженням її фізичної свободи.

Останнім часом почастішали продаж та викрадення дітей і підлітків в Україні. Вони продаються для усиновлення, утримання їх у домах розпусти, під заставу. Одним із прикладів торгівлі дітьми в Україні є виявлені прокуратурою Львівської області факти вивезення за кордон новонароджених із пологових будинків. Під час розслідування цієї кримінальної справи було встановлено, що впродовж 1992–1994 рр. керівники ряду медичних закладів Львівської області займалися торгівлею немовлятами. За даними комісії Верховної Ради України з питань прав людини, громадянами інших країн (США, Швейцарії, Канади, Німеччини, Франції) було усиновлено і вивезено з порушенням чинного українського законодавства понад 800 немовлят, із яких 130 – громадяни України.

Вражаючою є динаміка поширення на всій території України злочинів такого виду. Так, в Одеській області порушено кримінальну справу за фактами зловживання службовими особами при усиновленні дітей іноземними громадянами; у Тернопільській області порушено кримінальну справу за фактом вивезення в 1992 р. 124 дітей-сиріт, які залишились без батьків, до США на лікування і неповернення в Україну 56 дітей. Випадок купівлі львівськими журналістами за оголошенням трирічного хлопчика в його батьків за $ 400 США дістав значний суспільний резонанс.

За даними досліджень правоохоронних органів України та інших країн світу, займаються торгівлею дітьми організовані злочинні угруповання. Свою діяльність вони забезпечують розвинутою системою здійснення корупційних дій.

Суть міжнародної торгівлі дітьми полягає у їх викраденні, примусі, насильстві та експлуатації у найвідразливіших формах.

Механізм торгівлі включає викрадення, перевезення, переховування, передачу з рук у руки, продаж або купівлю дітей за допомогою різних способів примусу, застосування сили, обману або шахрайства, щоб перетворити їх на рабів або помістити в наближені до рабства умови, присилувати займатись проституцією, а також для домашнього рабства, підневільної праці на підприємстві.

Головна причина торгівлі дітьми – це економічне безладдя. Діти, з неблагополучних сімей перестають відвідувати школу, чим посилюється ймовірність того, що вони рано чи пізно потраплять до рук торговців. У деяких місцевостях родини самі продають своїх дітей работоргівцям, які, у свою чергу, перепродують їх до домів розпусти або ж на фабрики чи ферми, де вони змушені займатися підневільною працею.

За іншою, доволі поширеною схемою, немовлят викрадають з материнських рук і продають як реквізит професійним жебракам. Іноді торговці навмисно калічать дітей, щоб вони викликали більше співчуття перехожих для одержання більшої милостині.

Спираючись на факти торгівлі дітьми, зазначимо, що існують різні види, форми та цілі, пов'язані з цим негативним явищем як з боку покупців, так і з боку продавців. Дозволимо собі класифікувати вказані дії за двома групами. До першої відносяться дії осіб, які безпосередньо продають (купують) дітей. Друга група об'єднує випадки продажу дітей у прихованій, завуальованій формі.

Продавцями дітей у першій групі виступають, як правило, батьки, рідше – інші родичі, які за винагороду або бажають позбавитися дітей з чисто меркантильних міркувань, або продають дітей, бо не в змозі самі їх утримувати та виховувати. Друга група продавців, яка використовує приховану форму продажу, – більш різноманітна і включає не тільки батьків дітей та їх родичів, а також інших осіб, на утриманні яких з тих чи інших причин перебуває дитина, посадових осіб, які мають право на законних підставах розпоряджатися долею дитини, але зловживають наданими правами (наприклад, керівники дитячих будинків), крім того особи, які викрадають дітей у батьків для їх дальшого продажу.

Купуючи дітей, мають на меті різні цілі. Залежно від віку, фізичного здоров'я та розумового розвитку дитину по-різному і використовують. Новонароджених, як правило, використовують як засіб жебракування. Дорослих дітей примушують самих жебракувати, займатись проституцією, схиляють до вживання наркотиків, вчинення злочинів та скоєння правопорушень, використовують для виготовлення порнографічної продукції та як біологічних трансплантатів. При цьому покупці керуються далекоглядним розрахунком. Неповнолітні за заняття забороненими видами діяльності або вчинення злочинів, наприклад, збут наркотичних засобів, до досягнення встановленого законом віку, кримінальній відповідальності не підлягають. Отже, використання їх у протиправних цілях має для таких осіб ряд переваг, зокрема, які дають можливість уникнути відповідальності за злочини та правопорушення.

Рабство в сучасному світі, крім рабства в його традиційному розумінні і работоргівлі, охоплює також торгівлю дітьми, дитячу проституцію, порнографію, експлуатацію дитячої праці, заподіяння статевого понівечення дівчаткам, використання дітей під час збройних конфліктах, торгівлю людськими органами.

Сексуальна експлуатація – одна з найжорстокіших форм насильства до дітей. Діти, які стали її жертвами, зазнають фізичних, психосоціальних і емоційних страждань, наслідки яких впливають на все життя і навіть загрожують йому.

Простежується тісний зв'язок між торгівлею дітьми, дитячою проституцією та порнографією. Дитяча проституція - це використання дитини з метою сексуальних дій для отримання оплати чи іншої винагороди в будь-якій формі. Проституція неповнолітніх стала справжньою галуззю тіньової економіки, яка приносить великі прибутки організованим злочинним угрупованням.

Тепер розповсюдження й експлуатація дитячої порнографії – проблема світового рівня. Для реалізації такої продукції, а також для організації її комерційного обігу та подальшого розміщення в різних виданнях, злочинці використовують широко розгалужену мережу книжкових магазинів та секс-шопів. Одним із сучасних засобів передачі продукції дитячої порнографії є розповсюдження її каналами міжнародної комп'ютерної мережі Інтернет. Такі приклади є і в Україні. Зокрема, в м. Києві було порушено кримінальну справу за ознаками ст. 211 КК України "Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів", за фактом виявлення в сервері фірми "Релком Україна" дитячої порнографічної продукції та розповсюдження її через комп'ютерну мережу Інтернет.

Дитячий сексуальний туризм – вид сексуальної експлуатації дітей, який може використовуватися, як громадянами країни, так і іноземцями, переважно в курортних і прикордонних містах з метою отримання дешевих сексуальних послуг.

Одним із різновидів сучасного рабства є експлуатація дитячої праці. Численні прояви дитячої праці обумовили її групування в основні види. До них належать: домашня прислуга, примусова або кабальна праця, сексуальна експлуатація, робота в промисловості та сільському господарстві, робота на вулиці.

Такий різновид дитячої праці, як домашня прислуга, є одним із найпоширеніших і зустрічається в усіх регіонах світу. Хоча така праця не обов'язково є небезпечною, але діти, залучені до неї, часто експлуатуються і нерідко зазнають сексуальної наруги від членів сім'ї, на яку вони працюють.

Багато видів дитячої праці, що практикуються в світі, є примусовими. Діти потрапляють у фактичне рабство, однією з найпоширеніших форм якого є боргова кабала. Дитину "віддають" в рахунок оплати боргу. Вони працюють, щоб допомогти виплатити позику чи інші боргові зобов'язання.

Небезпечними є випадки викрадення дітей, які надалі утримуються в таборах, а їхню працю використовують на тяжких роботах: будівлях, гірських розробках, вугільних шахтах, сільськогосподарських плантаціях. При цьому порушуються: техніка безпеки, праця без укладення договору, тривалість робочого дня, оплата праці.

Однією з тривожних тенденцій експлуатації дітей є їх використання під час збройних конфліктів. Діти використовуються як посильні і солдати, для доставки зброї і ведення бойових дій. Засобами примушування до дисципліни злочинці використовують насильство і погрози. У разі відмови виконати наказ дітей б'ють або вбивають. До виконання таких покарань часто залучаються інші викрадені діти. Спроби втечі караються смертю, а у разі успішної втечі батькам втікачів погрожують помстою.

Сьогодні виникла така сфера незаконного бізнесу, як підпільна торгівля людськими органами та тканинами з метою трансплантації.

За оцінками експертів ООН, на цей час жодна держава не спроможна у повному обсязі задовольнити потреби в людських органах для пересадки, а кількість людей, які очікують на такі операції, постійно зростає. Так, наприклад, в Ірландії лише 85 % пацієнтів робиться трансплантація протягом першого року, в США – 25 %, в Японії – лише 10 % хворих. В Австралії кількість осіб, які очікують на трансплантацію нирок нині складає 2 тис. осіб, тимчасом як щороку робиться 400 таких операцій. Середній період очікування подібної операції складає 3 роки. Безумовно, за наявності дефіциту органів для пересадки злочинна діяльність у цій сфері може принести великі прибутки. За даними Австралійського інституту кримінології, "...виник чорний ринок..., на якому людські органи продаються за високими цінами...". Тому таку ситуацію організовані злочинні угруповання використовують, насамперед, щодо дітей бідних та бездомних, особливо у міських районах, переважно в країнах, що розвиваються.

Таким чином, торгівля дітьми – це суспільно небезпечне явище, яке калічить долю неповнолітніх, шкоди сімейним відносинам, заподіює збитки інтелектуальному фонду країни. Щоб викоренити це явище, треба пересилити соціально-економічну нестабільність в Україні та розробити більш дійові заходи правоохоронних органів щодо боротьби з викраденням та торгівлею дітьми.

Ще однією із проблем нашого суспільства є безпритульність. Безпритульність – це відсутність у дітей, підлітків місця проживання або місця перебування. З’явився навіть термін «діти вулиці».Хто ж такі «діти вулиці»?

Це діти:

Ø Які не спілкуються з родичами і не мають постійного місця проживання;

Ø які втекли з дому через не благополучність сім’ї;

Ø вихованці дитячих будинків, інтернатів, які опинилися на вулиці.

Безпритульність виникає внаслідок багатьох причин:

Ø воєн, революцій, голоду;

Ø стихійних лих, епідемій;

Ø безробіття та економічних криз;

Ø конфліктів у сім’ях;

Ø пияцтва батьків.

Бездоглядні та безпритульні діти жебракують, вживають  алкогольні напої і наркотики. Тим самим ставлять своє життя під загрозу. Життя на вулиці змінює їхні моральні норми та правила поведінки. В них обмеженні інтереси. По статистиці 90% «дітей вулиці» раніше відвідували школу. Проте лише 80% з них уміють читати, а 75% - писати.

Вони стають агресивними, спілкуються переважно, з такими самими вуличними дітьми. Щоб захистити себе від навколишнього середовища, вони об’єднуються у групи або банди.

Для того, щоб проблема із викраденням дітей стала меншою, діти повинні бути обережними і пам’ятати такі поради : (записують у зошит)

Ø не розмовляти із чужими людьми;

Ø відповідати відмовою на пропозицію випадкового знайомого підвезти додому;

Ø завжди повідомляти батькам, куди ви йдете і коли повернетеся;

Ø якщо повертаєтесь додому пізно ввечері, йти освітленими вулицями і зателефонувати, щоб вам вийшли назустріч.

З безпритульністю також потрібно боротися. Тому створюють дитячі будинки і притулки, дитячі будинки сімейного типу. Безпритульність може зменшитись, коли більше будуть усиновляти дітей та опікуватися ними.

                           VI.  Закріплення вивченого матеріалу.

Для того, щоб закріпити знання, отримані на уроці обміркуйте такі ситуації:

1.                       Ви йдете вулицею. Біля вас зупиняється машина і водій просить вас сісти в автомобіль і показати йому дорогу. Якими будуть ваші дії?

2.                       Щоб ви порадили Марійці, якщо вона йде до подруги у гості, і буде повертатися додому  ввечері.

                        VII.  Домашнє завдання.

1. § 2 «Безпека дитини.»

2. У зошиті напишіть, яких заходів вжили б ви, щоб ліквідувати  таке явище, як «діти вулиці».

                     VIII.  Підбиття підсумків уроку.