Методичні рекомендації з трудового навчання,технологій, креслення 

у 2015-2016 р.

1.        Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення трудового навчання у 2015/2016 навчальному році передбачено:

• у 5-6 класах – 2 год. на тиждень; 
•  у 7 класах – 1 год. та тиждень; 
•  у 8 класах – 2 год. на тиждень; 
•  у 9 класах – 1 год. на тиждень; 
•   у 10-11 класах (незалежно від профілю) – 1 год. на тиждень; 
•  у 10-11 класах технологічного профілю – 6 год. на тиждень.

2.        У 2015/2016 навчальному році трудове навчання буде вивчатися за такими навчальними програмами:

5 – 7 класи – «Навчальна програма з трудо­вого навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. 5 – 9 класи» (авт.: В. Сидоренко та інші), затверджена наказом МОН України від 29.05.2015 № 585;

8 – 9 класи – «Трудове навчання. 5 – 9 класи» (нова редакція) (за загальною редакцією В. Мадзігона);

10 – 11 класи - «Технології. 10-11 класи» (авт.: А. Терещук та інші).

Всі зазначені навчальні програми та програми з креслення розміщено на офіційному веб-сайті МОН України (http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/educational-programs/ ).

3. Навчання хлопців і дівчат на уроках трудового навчання має відбуватися окремо. Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.02 р. № 128, і відбувається за наявності в класі більше 27 учнів для міських шкіл та більше 25 для сільських.

Якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи на гендерній основі, можна скористатись іншими варіантами формування груп:

•        з паралельних класів;

•        формування змішаної групи хлопців і дівчат;

•        поділ на групи за рахунок варіативної частини навчального плану.

При умові поділу класу або паралельних класів на групи відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.02. р. № 128, учні мають право навчатися у будь-якій групі, яка відповідає їх інтересам, незалежно від своєї гендерної приналежності.

4. Кожен урок повинен містити практичну роботу. Зміст практичних робіт визначається вчителем самостійно залежно від теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку. У журналі обліку навчальних занять фіксується тільки тема уроку відповідно до програми предмету Засвоєння теоретичного матеріалу доцільно проводити під час практичних робіт, не витрачаючи на це окремого навчального часу. Однак не виключається можливість проведення уроків засвоєння нових знань, під час яких учитель може розкрити навчальний матеріал усього модуля або його окремої частини. Проте бажано, щоб такі уроки в навчальному процесі були поодинокими. Резерв часу, передбачений програмою, учитель може використати на підсилення окремих складових навчальної програми на свій вибір.

5. . Тему «Основи проектної діяльності» доцільно вивчати за двома варіантами:

1) останньою темою обов’язкової для вивчення складової, після якої відразу планується вивчення варіативних модулів;

2) під час освоєння варіативних модулів.

Для набуття учнями корисних навичок програмою передбачено розділ «Технологія побутової діяльності». Особливість цього розділу полягає у тому, що його можна вивчати в будь-який час (на початку вивчення курсу, після вивчення базового блоку, у кінці вивчення курсу), не порушуючи при цьому календарний план.

6. Освоєння варіативних модулів здійснюється на основі проектно-технологічної діяльності. Варіативні модулі обираються залежно від матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального процесу, бажання учнів, регіональних традицій.

7. Із зазначеного переліку для 5-6 класів слід обрати по 2 варіативні модулі, на освоєння яких відводиться по 20 годин навчального часу. Для 7 класів слід обирати по 1 варіативному модулю, на освоєння якого відводиться 16 год.

Освоєння варіативних модулів відбувається за окремо розробленими програмами до них. Будь-який варіативний модуль для 5-6 класів можна обрати лише один раз у 5 чи в 6 класі. Будь-який варіативний модуль для 7 класів можна обрати лише один раз у 7, 8 чи 9 класі.

8. Вся проектна документація (зображення виробу, перелік матеріалів, інструментів та обладнання, послідовність виготовлення виробу, фотографія готового виробу) учнями 5-7 класів виконується у робочих зошитах.

Резерв часу, передбачений програмою, учитель може використати на підсилення окремих складових навчальної програми на свій вибір.

9. . Результатом діяльності учнів при вивченні кожного блоку обов’язкової для вивчення складової програми має бути виріб, а будь-якого варіативного модуля – проект.

10. Вивчення трудового навчання у 8–9-х класах забезпечено навчальною програмою «Трудове навчання. 5–9 класи» (нова редакція) за загальною редакцією В.М. Мадзігона(лист МОН України від 27.08.2010 № 1/11-8205).

Зміст навчального предмета реалізується за трьома варіантами програми:

ü  для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат;

ü  для дівчат;

ü  для хлопців.

11. Навчальна програма з трудового навчання для учнів 8-9-х класів побудована за модульною системою. Вона складається з інваріантних (обов’язкових), варіативних (на вибір) та базового (для класів, що неподіляються на групи хлопців і дівчат) модулів.

12. Вся проектна документація (зображення виробу, перелік матеріалів, інструментів та обладнання, послідовність виготовлення виробу, фотографія готового виробу) учнями 8-х класів виконується у робочих зошитах. Учні 9-х класів оформляють матеріали у проектну папку.

13. З метою свідомого вибору учнями профілю навчання у старшій школі з 8 класу запроваджується допрофільне навчання. У 8-9-х класах учні повинні глибше познайомитися з різними профілями та напрямами навчання. Таке ознайомлення може здійснюватися за рахунок упровадження курсів за вибором та профорієнтаційних курсів.

14. Учні 10 та 11-х класів, незалежно від профілю навчання (крім технологічного) освоюють навчальний предмет «Технології» (трудове навчання) за навчальною програмою «Технології. 10–11 класи» авт. А.І. Терещук та інші, затвердженою Міністерством освіти і науки України (наказ від 22. 02. 2008 № 122).

Програма має модульну структуру і складається з двох частин – інваріантної та варіативної. Основою інваріантної складової є базовий модуль «Проектні технології у перетворюючій діяльності людини». На вивчення базового модуля у 10–11-х класах відводиться по 12 годин.

15. . Вивчення другої (варіативної) частини програми передбачається в обсязі 20 годин (один варіативний модуль). Модулі слід обирати з урахуванням побажань учнів, матеріально-технічної бази навчальних та навчально-виробничих майстерень, фахової підготовки вчителя. Це дасть можливість учням, незалежно від профілю навчання, оволодіти практичними технологіями, які викликають зацікавленість.

Варіативні модулі мають засвоюватися старшокласниками через проектну діяльність, результатом якої є творчий проект.

16. Перелік модулів до варіативної складової програми предмета «Технології»

І. Терещук А.І. Методика організації проектної діяльності старшокласників з технологій: метод. посіб. для вчителів, навч. прогр., варіативні модулі / А.І. Терещук, С.М. Дятленко. – К. : Літера ЛТД, 2010. – 128 с. ІІ. Терещук А. І. Технології. 10–11 класи. Навчальна програма. Рівеньстандарту, академічний рівень. Варіативні модулі / Терещук А.І., Боринець Н.І., Дятленко С.М., Сидоренко В.К., Терещук Г.В., Ходзицька І.Ю. – Кам’янець–Подільський : Аксіома, 2010 – 140 с. ІІІ. Боринець Н.І. Трудове навчання : Збірник варіативних модулів :Технології. 10–11 класи. / Упоряд. Л. Рак. – К. : Шк. світ, 2011. – 120 с.

17 Оцінювання якості трудової підготовки здійснюється у двох аспектах: рівень володіння теоретичними знаннями, який можна виявити у процесі усного чи письмового опитування, та якість практичних умінь і навичок, тобто здатність до застосування вивченого матеріалу під час виконання лабораторно-практичних та практичних робіт. Тому критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з трудового навчання мають комплексний характер.

18. Моніторинг знань з трудового навчання і технологій складається з поточного (поурочного оцінювання) і підсумкового (тематичного, семестрового, річного оцінювання).

У зв’язку з специфікою уроків з трудового навчання поточне оцінювання з даного предмету є обов’язковим.

19. Формами поточного оцінювання є:

-            індивідуальне, фронтальне та групове опитування;

-            виконання учнями різних видів письмових робіт (тестування, у тому числі комп’ютерне, розв’язування кросвордів, графічний диктант, опис технологічного процесу, складання інструкційної або технологічної карти, розробка творчого проекту);

-            виконання практичних робіт;

-            виконання певного етапу практичної роботи (якщо виріб виготовляється не на одному уроці);

-            робота з схемами;

-            робота з технологічною документацією;

20. Оцінювання учнів з теоретичних знань можуть проводитися як індивідуально, так і фронтально, як усно так і письмово. Тоді бали будуть в журналі виставлені відповідно вибірково або в колонку.

Оцінювання  практичної роботи, (якщо виріб виготовляється поетапно на декількох  уроках), виконується вибірково (бали виставляються не всім учням), але з певного етапу практичної роботи, на розсуд учителя, можливе оцінювання і всіх учнів.

В тому випадку коли практична робота виконується за один урок, то оцінюються усі учні.

При закінченні довготривалої практичної роботи за готовий виріб бали виставляються всім учням в колонку на останньому уроці даної теми чи розділу.

При вивченні значних за обсягом розділів, крім поточного оцінювання, доцільно проводити кілька проміжних фронтальних оцінювань. Одне оцінювання за теоретичний матеріал, а друге - за готовим виробом в залежності від розділу, який вивчається.

Наповнюваність оцінок на сторінці журналу регулює вчитель (їх повинно бути стільки, щоб об’єктивно оцінити учня).

21 Виставлення тематичних оцінок здійснюється на підставі результатів опанування учнями матеріалу розділів відповідно до вимог навчальної програми. Тематичне оцінювання обов’язкової для вивчення складової здійснювати у 5-6, 8 класах не менше двох разів на семестр. У 7, 9, 10-11 класах тематичне оцінювання здійснювати 1 раз на семестр.

22 Якщо вивчення модуля не закінчено в межах семестру, тематичне оцінювання виставляється по поточним оцінкам та оцінці за практичну роботу за фактично виконану роботу на момент оцінювання. В наступному семестрі виставляється оцінка за готовий виріб і враховується (як поточна) у ІІ семестрі.

23 Оцінювання варіативного модуля у будь-якому класі виставляється тільки один раз після його вивчення.

24 З переходом на проектно-технологічну діяльність та для створення умов розвитку творчого потенціалу, творчої активності учнів на уроках трудового навчання домашнє завдання доцільно задавати на кожний урок.

Домашнє завдання з трудового навчання задає вчитель на свій розсуд в залежності від типу та форми проведення уроку. Запис домашнього завдання в журналі при спарених уроках можна записувати як в одній клітинці, так і в двох клітинках. Рекомендуємо такий запис у класному журналі.

1. Якщо учні забезпечені підручниками, то в колонці класного журналу «Домашнє завдання», вчитель записує дані про підручник, за яким працює. Тоді домашнє завдання доцільно записати так: «Опрацювати параграф №1», або «Опрацювати с. 45», бо підручник уже вказаний.

2. Якщо в учнів немає підручників, то запис доцільно робити так:

«Опрацювати записи у зошиті», «Вивчити записи у зошиті» «Опрацювати сторінки 35-37 підручника за 7 клас, 1998 р., авт. І.А. Іванов».

3. Для того, щоб учні принесли всі необхідні матеріали, інструменти, пристрої для виконання практичної роботи запис доцільно зробити так: «Підготувати креслярські інструменти та пристрої», «Підготувати дошку із липи 300×300×30», «Підготувати тканину до розкроювання».

4. В тому випадку коли учні з об’єктивних причин не встигають на уроці виконати повністю практичну роботу вчитель може задати як домашнє завдання закінчити роботу вдома. Записуємо в журналі так: «Підготувати виріб до подальшої роботи».

5. Домашнє завдання можна записуватися і так: «Повторити правила ОП при роботі з колючими та ріжучими інструментами», «Підготувати повідомлення про породи дерев нашої місцевості», «Підготувати прислів’я про працю», а також домашні завдання творчого характеру – «Виконати кольоровий ескіз кухонних дощечок», «Виконати кольоровий ескіз святкової спідниці», «Підготувати документацію до проекту», «Компонувати портфоліо», «Знайти зображення аналогів виробу», «Розробити схему оздоблення», «Скласти план виконання виробу», «Розробити ескізні малюнки до виробу», «Підготувати повідомлення про ...».

25. Реєстрація інструктажів з охорони праці проводиться:

вступний - у журналі обліку навчальних (навчально-виробничих) занять на окремій сторінці (у навчальних і навчально-виробничих майстернях);

первинний на робочому місці в кожній майстерні (кабінеті), де проводиться трудове або професійне навчання. - у спеціальному журналі;

первинний перед виконанням навчального завдання, пов'язаного з вико­ристанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо, - у журналі обліку навчальних (навчально-виробничих) занять на сторінці про запис теми уроку, навчального заняття тощо.

Учні розписуються у журналі інструктажу, починаючи з 9-го класу.

26. Навчання учнів проводиться відповідно до інструкцій з охорони праці, які розроблюють учителі, викладачі, майстри, інструктори виробничого навчання навчальних закладів згідно з Положенням про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженим наказом Комітету по нагляд) за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.1998 № 9, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.04.1998 за № 226/2666. Інструкції з охорони праці для учнів затверджуються наказом директора навчального закладу та діють 5 років. Після закінчення терміну дії інструкції з охорони праці для учнів термін її дії при умові відсутності змін у питаннях охорони праці може бути продовжений (для цього видається наказ про продовження терміну дії інструкцій) або видаєтьяся нова інструкція, якщо присутні зміни в питаннях охорони праці учнів. Кількість інструкцій з охорони праці визначає вчитель, який здійснює навчання учнів.

27. Матеріали, які висвітлюють питання організації навчальної діяльності з трудового навчання, технологій та креслення вчителі можуть почерпнути на сторінках періодичних видань та спеціалізованих сайтів:

1.        Газета «Трудове навчання»  видавництва «Шкільний світ».

2.        Журнал «Трудова підготовка в закладах освіти» видавництва «Педагогічна преса».

3.        Науково-методичний журнал «Трудове навчання в школі». Видавнича група «Основа».

4.        Сайт «Трудове навчання». [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://trudove.org.ua.